Краса ранку
Прокинутися, Знов спустошений і втомлений. Початок нового дня, Ти зустрічаєш На своєму підвіконні. Сонце тільки но встає, Теж прокинувшись, Від свого сну. Його червоно-сліпучі промені. Освітлюють темне небо, Змінюючи контраст, Як художник, Який бавиться кольорами. Так тепло стає у душі, Коли грайливі промені, Гріють безрадісне обличчя. Зроблю теплого чаю. Вийду до природи, Та піду на зустріч сонцю.
2024-08-25 14:07:54
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2696
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2391