Краса ранку
Прокинутися, Знов спустошений і втомлений. Початок нового дня, Ти зустрічаєш На своєму підвіконні. Сонце тільки но встає, Теж прокинувшись, Від свого сну. Його червоно-сліпучі промені. Освітлюють темне небо, Змінюючи контраст, Як художник, Який бавиться кольорами. Так тепло стає у душі, Коли грайливі промені, Гріють безрадісне обличчя. Зроблю теплого чаю. Вийду до природи, Та піду на зустріч сонцю.
2024-08-25 14:07:54
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2644
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2371