Краса ранку
Прокинутися, Знов спустошений і втомлений. Початок нового дня, Ти зустрічаєш На своєму підвіконні. Сонце тільки но встає, Теж прокинувшись, Від свого сну. Його червоно-сліпучі промені. Освітлюють темне небо, Змінюючи контраст, Як художник, Який бавиться кольорами. Так тепло стає у душі, Коли грайливі промені, Гріють безрадісне обличчя. Зроблю теплого чаю. Вийду до природи, Та піду на зустріч сонцю.
25.08.2024
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1516
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356