Краса ранку
Прокинутися, Знов спустошений і втомлений. Початок нового дня, Ти зустрічаєш На своєму підвіконні. Сонце тільки но встає, Теж прокинувшись, Від свого сну. Його червоно-сліпучі промені. Освітлюють темне небо, Змінюючи контраст, Як художник, Який бавиться кольорами. Так тепло стає у душі, Коли грайливі промені, Гріють безрадісне обличчя. Зроблю теплого чаю. Вийду до природи, Та піду на зустріч сонцю.
2024-08-25 14:07:54
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1609
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952