Вічний бунт
Олексій Коваль
Коли світ, Стане темним, Як смола, Що люди будуть червствими та брехливими подобами. За цієї пітьмою, горітиме вогник. Вогнище, Яке зламає всю цю гидотну систему І змінить все, Що здавалося нам звичайним. Одного разу це станеться, Що верхівка благатиме Жалісно про пощаду.
2024-08-21 06:23:45
0
0
Інші вірші поета
Після бурі, завжди приходить сонце. Краса ранку Час жити Смерть
Інші поети
Eliza
@Lourie
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4179
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437