Вічний бунт

Олексій Коваль

Коли світ, Стане темним, Як смола, Що люди будуть червствими та брехливими подобами. За цієї пітьмою, горітиме вогник. Вогнище, Яке зламає всю цю гидотну систему І змінить все, Що здавалося нам звичайним. Одного разу це станеться, Що верхівка благатиме Жалісно про пощаду.

2024-08-21 06:23:45

Інші вірші поета

Не здійснена зустріч Петля Темрява,що опивила тіло Життя не мало сенсу

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Inked Disaster

@inkeddisaster

Sweet_ k452

@sweet_452

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5321

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3342