Моя рожа
Сплю,сплю, Штурхає невідома доля, Вставай,вставай- отакі голоси, Борсаюся наче малюк. Виганяють у світ чудес, Коли заснув у горі. Не вмів я жити, Але навчили бути собою, Давши маленьку троянду, Котра належить мені. Запах особливийч Це талісман,що пережив тисячі переживань моє крові, Іншим родам не зрівнятися з нею, Бо не коштували гірких сліз, Не бачили зігнуте каличиком тіло, Що горлало від болю. З мене садівник невдалий, Але оберігаю як своє життя. Дивлюся на колючки, Вони не лякають, Знаю що моя рожа, Підпустить достатньо близько, Аби я зміг відчути її тепло.
2025-06-22 11:03:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3349
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5198