Прощання зі життям
Олексій Коваль
Прощайте, друзі!! Я втомився жити у своїх сірих тонах, Наче раб. Накладу на себе руки: "Може повішуся, Проштрикну ножем, У самісіньке серце, Або застрелюся." Пробачте, що залишаю У скрутну мить, Бо вже на межі. Кров холодна, Я помираю. Тлію, Коли від мене не залишиться нічого. Прошу, не приходьте до моєї могили, Щоб не бачили ви мене.
2024-08-29 06:41:22
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ніхто і ніколи
дед інсайдік
Відповісти
2024-08-29 14:37:32
1
Морок Неферат
Взаїмна підписка!
Відповісти
2024-08-31 19:40:13
1
Інші вірші поета
Місячне страждання Осінь Навзаводи зі смертю Відлік до смерті
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3868
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2594