Прощання зі життям
Олексій Коваль
Прощайте, друзі!! Я втомився жити у своїх сірих тонах, Наче раб. Накладу на себе руки: "Може повішуся, Проштрикну ножем, У самісіньке серце, Або застрелюся." Пробачте, що залишаю У скрутну мить, Бо вже на межі. Кров холодна, Я помираю. Тлію, Коли від мене не залишиться нічого. Прошу, не приходьте до моєї могили, Щоб не бачили ви мене.
29.08.2024
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ніхто і ніколи
дед інсайдік
Відповісти
29.08.2024, 14:37
1
Морок Неферат
Взаїмна підписка!
Відповісти
31.08.2024, 19:40
1
Інші вірші поета
Плач душі Жажда крові Фатальні почуття Навзаводи зі смертю
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8353
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2506