Плач душі

Олексій Коваль

День пройшов марно , Як швидко він закінчився. Втратив дорогоцінний час, Якого більше не повернути. Темрява у моїй душі, Сповита холодними дощами, Де тільки малесенький згасаючий вогник, Що ніколи не розпалиться. Куди дітися зі своїм страждальним, скорботним болем, Коли згасли останні іскринки, Колись великого, теплого багаття.

2024-08-10 17:05:33

Інші вірші поета

Хитрощі влади Світогляд Накричався Світова брехня

Інші поети

Princess Girl

@Princess_life

Ezra Briscoe

@poet_mind

7653

@7653

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3255

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13116