Cтань моїм...
Олександр Тімов
Стань зіркою в моєму вікні. Тонкими пальцями, що тримають життя Не давши померти . І останнім кадром, коли наважусь до смерті. Єдиним світлом, що дарує тепло. Будь моїм ангелом, навіть якщо не вірю в існування їхнього бога. Будь моїм штормом. Всесвіт, що подарує світ на тендітних долонях. Й будь моїм злом, бо саме воно довело Існування любові. Мій ангел літає без крил, Торкає до серця тонкими руками. Життя змінює ролі Та не загоїть нанесені рани, Мій ангел був поряд коли всі відвертались, Й мене немає, якщо не літає мій ангел. На моїй могилі небо розпустить троянди. Люди не носитимуть траур На моїй труні вибитий напис: «я тебе кохатиму, Ангел». 02.09.21 / 08:56
2021-09-02 14:04:04
3
0
Інші вірші поета
no name Yu Текст, під який хочеться курити Осінь та її сигарети
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
Zay
@Zay_306
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2360
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2498