Без назви
Моє прохромлене серце лежить
упавшою зіркою на березі
Тихого океану;
Моє загальмоване серце,
закушене губами, як затримані
повіками сльози
омертвляє плавники на
філетовому череві,
вгрібає у пісок останнє
скорочення м'язу;
Моє потріщене, почавлене руками серце
посмоктує знайому кров
на вимоченій гарпуновій линві;
Моє розітнуте у дві півкулі,
велике синє серце
не осипається на чорне дно
китовим сміхом,
не пробивається на
пінисту гучну поверхню
фонтанами щастя;
Моє закохане, упіймане й відкинуте,
наскрізь прохромлене серце
пригадує тебе.
2023-01-26 19:30:04
1
0