Мій бенґер
В голові постійна каша, Вся Земля ніби давно не наша, А навкруги щасливі Саша, Маша й Даша, Лише в думках моїх твориться повна лажа. Нічого в цій біді не помагає, І, певно, лише Бозя знає, Чи не знає... А ми не діти вже, і знаєм, що його немає. Усе банально, як стара спіраль, Завис мій мозок, може ctrl delete + alt? Не те, не робот я, до біса ту печаль, Хоча гуде і далі все, фальшива магістраль. Часом на мене давить ця моя ж харизма, І прозвучало це самозакохано й капризно, Проте я скорчу знов якусь дурну мармизу, Цим самим прямо у вогонь підкину хмизу. Закриєм теми літні всі тепер, Запалю я сигару, як старпер, Візьму вина, щоб було все солодке, Осінь, привіт, час знову нагадать терпке. Писати, згадувати, думати час, А хто у мене забере це - @#$% Усе кудись летить, усе йде проти нас, А ще, ви може чули, вкотре подорожчав газ.... І що ж тепер робити усім нам? Хтось буде налягати на "стограм", Хтось вкотре заблокує телеграм, А я не хтось, тож не вступлю в капкан. Один сказав, що істина проста, Інший крить, що повна то @#$%& А я? А що я? Я - вода. Думай, що хочеш, я пішов, па-па.
2018-08-31 20:56:44
6
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2286
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505