Пристрасть
Вона часто буває бажанною, Та як з'явиться птахою сильною, То тоді вже стає нездоланною, І такою незримою, вільною. Часом, з'явиться з видом коханої, Тієї прекрасної дівчини, Запалає усе від єдиної, Як загляне очима огненними. Торкнеш родимку на ключиці, Поцілуєш ту шию оголену, Віддасишся повністю пристрасті Та вберете їй разом повністю. Пристрасть й інша в природі буває, Коли пишеш ти віршами, прозою, І натхнення тебе розриває, Сам керуєш своєю погодою. В когось муза єдина то музика, І вдихає її кожну ноту дзвінку. Ну а хтось не може без пензлика, Щоб провести хоч раз по листку... Тож буває вона дуже різною, І ми часто без неї не можемо Я знайду, та не знатиму спокою, Свою пристрасть - власного фенікса.
2018-06-10 10:08:09
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Як рідко буває, коли читаєш літери і відчуваєш написане в собі. Це дуже проникливо.. Пане автор, а Ви геній! ❤️
Відповісти
2018-06-10 14:02:51
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1484
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4032