Порада
Коли не бачиш сенсу більше у словах, Коли втомило так усе, що вже не можеш, Коли у серці є лиш невимовний страх, Ти сядь, забудь, тоді лиш переможеш. Усе, що довго так тримало у руках, Усе, що било, нищило трощило, Усе, що десь там на твоїх дахах, Тебе заполонити так хотіло. Залиш лиш те, що варте тут, сьогодні, Залиш лиш те, що крізь тунелі літ Торкнеться до душі безодні Й залишить там свій добрий, світлий слід.
2018-05-22 13:56:00
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
💜
Відповісти
2018-05-22 14:06:04
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5060
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2093