Порада
Коли не бачиш сенсу більше у словах, Коли втомило так усе, що вже не можеш, Коли у серці є лиш невимовний страх, Ти сядь, забудь, тоді лиш переможеш. Усе, що довго так тримало у руках, Усе, що било, нищило трощило, Усе, що десь там на твоїх дахах, Тебе заполонити так хотіло. Залиш лиш те, що варте тут, сьогодні, Залиш лиш те, що крізь тунелі літ Торкнеться до душі безодні Й залишить там свій добрий, світлий слід.
2018-05-22 13:56:00
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
💜
Відповісти
2018-05-22 14:06:04
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2096
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2130