Порада
Vlad Hazda
Коли не бачиш сенсу більше у словах, Коли втомило так усе, що вже не можеш, Коли у серці є лиш невимовний страх, Ти сядь, забудь, тоді лиш переможеш. Усе, що довго так тримало у руках, Усе, що било, нищило трощило, Усе, що десь там на твоїх дахах, Тебе заполонити так хотіло. Залиш лиш те, що варте тут, сьогодні, Залиш лиш те, що крізь тунелі літ Торкнеться до душі безодні Й залишить там свій добрий, світлий слід.
2018-05-22 13:56:00
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
💜
Відповісти
2018-05-22 14:06:04
1
Інші вірші поета
Динаміка Дурні думки Послання собі. Вечір самотності
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
Emily Prime
@Emily_Prime
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8359
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1464