.
(18+)
Прокинувся він якось в себе в дома, А може дім прокинувся у ньому, Чомусь лише все вбіса було не знайоме, Почав хлопчина оглядатися навколо. Він точно ЦЕ вже бачив десь, А може ЦЕ вже бачило його, А відчуття було, як ніби скам'янілий весь, І ніби він отут уже давно. Та з часом, він почав по-трохи розуміти, Що це якийсь дурний та дивнуватий сон, Та щось лиш намагалось його вбити, Пожерти все, як той великий сом. Темно. Усе кудись пропало, Лиш дико закрутилась голова, Усе в секунді дивно так розтало З'явилась із нічого тут сова. Крутнулась, розім'яла крила, Поглянула на нього та втікла. В настуну мить уже неслись вітрила, І в світлі станула колишня вся імла. А за вітрилами почав виднітись човен, Весь гарний та прикрашений такий, А на кормі виднівся справжній овен, В цю мить вірвав все звук далекий голосний. Тоді ж герой розплющив сонні очі, Кругом творилася біда Були наглядні наслідки дурної ночі. "Досить пити" - каже голова.
2018-05-29 21:59:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
🤣👑👑👑😘😂👍👍👍👍Круто!!
Відповісти
2018-05-30 16:22:26
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13132
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2871