.
(18+)
Прокинувся він якось в себе в дома, А може дім прокинувся у ньому, Чомусь лише все вбіса було не знайоме, Почав хлопчина оглядатися навколо. Він точно ЦЕ вже бачив десь, А може ЦЕ вже бачило його, А відчуття було, як ніби скам'янілий весь, І ніби він отут уже давно. Та з часом, він почав по-трохи розуміти, Що це якийсь дурний та дивнуватий сон, Та щось лиш намагалось його вбити, Пожерти все, як той великий сом. Темно. Усе кудись пропало, Лиш дико закрутилась голова, Усе в секунді дивно так розтало З'явилась із нічого тут сова. Крутнулась, розім'яла крила, Поглянула на нього та втікла. В настуну мить уже неслись вітрила, І в світлі станула колишня вся імла. А за вітрилами почав виднітись човен, Весь гарний та прикрашений такий, А на кормі виднівся справжній овен, В цю мить вірвав все звук далекий голосний. Тоді ж герой розплющив сонні очі, Кругом творилася біда Були наглядні наслідки дурної ночі. "Досить пити" - каже голова.
2018-05-29 21:59:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
🤣👑👑👑😘😂👍👍👍👍Круто!!
Відповісти
2018-05-30 16:22:26
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12971
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5943