Я не хочу бути відомим поетом!

Vlad Hazda

Я не хочу бути відомим поетом! Навіщо!? Не проміняю на славу писання для себе, І ще двох читачів, яким мої вірші, дивно, та треба! Я не хочу бути відомим поетом! Бо зажиратись з того не хочу. Я граю словом, часто як захочу. Я впевнений та гордий, голосний, тож не бурмочу! Та все ж... Я не буду відомим поетом — Це майже напевно. Тож не лізу наверх — бо це дурно й даремно. Я не супер-талант, не Жадан, не Шекспір. Мої вірші ніколи не вийдуть в ефір... Я не прагну стати відомим й впливовим поетом! Бо пишу я для неї, більшого і не треба. Не закінчу цей вірш із моралі складним піруетом. Лише скажу спасибі — це єдина потреба.

2019-11-10 20:53:18

Інші вірші поета

Запалився Недоінструкція Гімн змістовному абсурду Unknown

Інші поети

Aki Gray

@sarcasm

Educatorus Librarium

@educatorusdigitelli

Arin lee

@XxunchartedXx

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12619

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2687