Зловити корону за день до від'їзду
Зловити корону за день до від'їзду!!! Найгірше, що можна зробити: За крок до тріумфу, солодкої втечі Упасти в тенета ковіду. Хвороба не вбивча, хоч лупить добряче По тобі і твоїм близьким. Вона закриває і знов повертає Все те, що здалось фантастичним. І знову удома і знову локдаун: Мікрорівня, та сил вже немає. 2 тижні звучить, як прокляте прокляття... Мій мозок уже підпухає. Від рефлексій нудить, як і виду паперу! Але що ще мені залишилось? Коли мозок допухне, лиш думками по стінах Рознесеться та й все закінчилось. І нічого страшного, ніхто не вмирає, Та й не вмре — ще рано й даремно. Смерть дурна і холодна, в ній сенсу немає. А в житті? Тут хоча б не так темно. Тут не темно! Тут світло і люди! Тут міста, країни, планети! Лиш для мене найближчі два тижні удома Все це влізе в електронні силуети. Силуети, портрети у Zoomі, Сотню чатів, новини і меми. Все це змушує повертатись насильно в тенета Інтернету — цифрового Едему. Там ти наче зі світом, хоч і звикнути треба Та не вперше, ми це вже робили. Наразі це чи не єдине вікно, Через яке ще є вітер в вітрилах. Ну нічого, ще трохи і корона відпаде І я знову з головою у воду. Буде легше, бо як губиш проклятий багаж: Ще сильніше кохаєш свободу.
2020-09-26 19:43:45
5
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15004
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4515