Ця осінь...
Светлана Пилюк
Ця осінь...наче іде повз мене, Ходою легкою, не обертаючись, Збирає хмари із синього неба, Жбурляє листям, немов би граючись. І знову й знову на повнії груди Життя ковтками повільно вдихаючи, Шукаю для себе повітря всюди, Цю осінь подумки перегортаючи. Зажди ще, постій разОм просто неба, В обіймах вітру від мене тікаючи, На мить зупинися, мені ТАК треба, Я ще не надихалась, не прощаюся... 30.10.11
2021-10-30 13:51:49
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Дуже поетично. Створює приємний світлий настрій.
Відповісти
2021-10-31 21:28:29
Подобається
Інші вірші поета
Може птах? Озерні дзеркала Я подумки лечу Різдвяний жарт
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
MoeMakha Wine
@MoeMakha_Wine
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8767
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15682