Ця осінь...
Светлана Пилюк
Ця осінь...наче іде повз мене, Ходою легкою, не обертаючись, Збирає хмари із синього неба, Жбурляє листям, немов би граючись. І знову й знову на повнії груди Життя ковтками повільно вдихаючи, Шукаю для себе повітря всюди, Цю осінь подумки перегортаючи. Зажди ще, постій разОм просто неба, В обіймах вітру від мене тікаючи, На мить зупинися, мені ТАК треба, Я ще не надихалась, не прощаюся... 30.10.11
2021-10-30 13:51:49
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Дуже поетично. Створює приємний світлий настрій.
Відповісти
2021-10-31 21:28:29
Подобається
Інші вірші поета
Не поспішай Сильніший за тата Єдині Святая соль
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13214
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4084