Ця осінь...
Ця осінь...наче іде повз мене, Ходою легкою, не обертаючись, Збирає хмари із синього неба, Жбурляє листям, немов би граючись. І знову й знову на повнії груди Життя ковтками повільно вдихаючи, Шукаю для себе повітря всюди, Цю осінь подумки перегортаючи. Зажди ще, постій разОм просто неба, В обіймах вітру від мене тікаючи, На мить зупинися, мені ТАК треба, Я ще не надихалась, не прощаюся... 30.10.11
2021-10-30 13:51:49
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Дуже поетично. Створює приємний світлий настрій.
Відповісти
2021-10-31 21:28:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1807