Вертайтесь додому
Светлана Пилюк
А небо на свято так гарно палало! "Салют" , - дітлахи всі мрійливо сказали. "Знамення небесне",- віряни вважали, "На зміну погоди", - в новинах віщали. А хлопцям, в окопах давно вже жилося, На феєрверк це ніяк не здалося. І зірку Різдвяну з них кожен просив, Живим повернутись, щоб сталося сил! І щоб не калікою, хоч не героєм, Живим стати зранку до братнього строю. А небо на свято так гарно палало... "Вертайтесь додому", - воно промовляло! 07.01.2021
2021-01-07 06:16:57
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Станислав КРАЙНОВ
Красиво написанно поздравляю.
Відповісти
2021-01-07 06:29:55
2
Інші вірші поета
Не здолати! Я подумки лечу Мене як пташку тримай Цей світанок...
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Victoria Shepherd
@VictoriaShepherd
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12046
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2457