Сміття
Так важко дихати тепер,
Коли в житті лиш сморід.
І ти, як в озері химер,
Гадаєш, що давно помер.
Довкола сотні слів
Такі пусті та кожному знайомі.
Вони як зграя злих орлів.
Тебе ніхто не пожалів.
Сидиш в юрбі, але на самоті.
Розбитий птах в журбі,
Бо люди всі кругом не ті.
Їх почуття давно німі.
А ти все тонеш вниз,
На дно вічно самотнє,
У море грішних сліз.
Прощай, мій тихий мис.
Життя сучасне це лише сміття,
В якому ти розбита чаша:
Пуста, без краплі співчуття,
Лиш доля гіркості і сум'яття.
Століття за століттям,
Краще не бува.
Це лиш життя,
Що стало як сміття.
2017-12-22 12:40:50
8
0