Сміття
Ruslana
Так важко дихати тепер, Коли в житті лиш сморід. І ти, як в озері химер, Гадаєш, що давно помер. Довкола сотні слів Такі пусті та кожному знайомі. Вони як зграя злих орлів. Тебе ніхто не пожалів. Сидиш в юрбі, але на самоті. Розбитий птах в журбі, Бо люди всі кругом не ті. Їх почуття давно німі. А ти все тонеш вниз, На дно вічно самотнє, У море грішних сліз. Прощай, мій тихий мис. Життя сучасне це лише сміття, В якому ти розбита чаша: Пуста, без краплі співчуття, Лиш доля гіркості і сум'яття. Століття за століттям, Краще не бува. Це лиш життя, Що стало як сміття.
2017-12-22 12:40:50
8
0
Інші вірші поета
Самотня дурня Досить Монохром Маячня
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2533
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5089