А можна після перемоги...
Nadine Tikhonovitch
Смерть знов очікує за рогом І рукою тягне у пітьму — А можна після перемоги Вас легенько зовсім обійму? І думками впавши у траву, На мить дистанцію порушу, Ну, якщо, звичайно, доживу — Хоча тепер дожити мушу... А можна після перемоги Вам розповім про наболіле І вздовж розбитої дороги Я посаджу для вас калину? І сном прийду десь серед ночі, Де мене затягнете у вир... А зараз що? Дивлюся в очі, У війну в яких панує мир...
2022-11-08 08:02:34
19
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута Вишня лише одна у моєму садку)
Відповісти
2022-11-13 21:20:03
1
Пані Зефірка
🤤
Відповісти
2023-01-13 22:17:22
Подобається
Синій Демон
Дуже пронизливий вірш... Дай Бог нам скорішої перемоги і здійснення усіх мрій❤️
Відповісти
2023-01-22 13:17:58
Подобається
Інші вірші поета
Біоритми Catherine, sans toi... Знову забула, що я не Бог... Що б не траплялось у світі
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1739
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2451