Дві літери
Nadine Tikhonovitch
Хтось вивів на серці Вишневим чорнилом Із присмаком перцю Дві букви похило. Дві літери щастя, Дві літери болю Пишу на зап'ястях... Я буду з тобою. Пожар червоніє... Зустрінемось скоро: Вишневе чорнило Не змиє наш ворог. Дві літери в серці Мій шлях прокладають, Коли і не б'ється І те, чим кохають... Вони не згорають, А ніччю між кленів Вони нагадають Твій погляд зелений... _______________________ 🍒 Входить до книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya 🍒
2022-12-23 03:04:59
20
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Тигриця
Прекрасний вірш! В тебе весь світ вишневий)
Відповісти
2022-12-23 16:44:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Тигриця Є трохи...) Дякую!)
Відповісти
2022-12-23 16:46:09
1
Оксана
Романтично 👍
Відповісти
2022-12-24 01:46:12
1
Інші вірші поета
Подих вічності Ще боляче... Щомиті Студентка
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16054
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2150