Дивовижна
Nadine Tikhonovitch
Ти не шалена — весела, А небо над нами — не стеля, Ми не чорти — ми сильні, Не відчайдушні, а вільні! В очах — не вогонь, а полум'я, І співаємо різними мовами, Обережні, але не сполохані, Не божевільні — закохані! Найкращі, але не безгрішні, І наші розмови — то вірші, Ти небезпечна — не нýдна, Не надто серйозна, а мудра! Не байдужі до світу — щасливі, Імпульсивні, але справедливі, Ти майбутнє, але не колишнє, Не дивна — ти дивовижна!
2022-02-02 22:03:05
27
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Дана Язовських
😍😍😍
Відповісти
2022-02-18 17:54:15
1
Тетяна
Чудово ❤️
Відповісти
2022-02-18 18:42:10
1
Твоя Відьма
Як я могла пройти повз цього шедевру? Досі не розумію!!!
Відповісти
2022-09-29 23:19:53
1
Інші вірші поета
Заберіть з мого серця цей біль! Шостий рік Коли закінчиться війна На "Ви"
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2286
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023