Як ти?
Nadine Tikhonovitch
Щось гупнуло гучно,  Я знову на вахті,  Пишу тобі влучне: «Скажи мені: як ти?» Скажи мені: де ти, Скажи, що не вбило, Скажи, що ракети Не впали — ти ціла. Скажи, що жива ти,  Мені хоча б крапку  Від тебе, без жартів,  У ніч оцю жарку...  Щось гупнуло поруч,  Немов би у шахті,  Пишу нашвидкуруч: «Ну як же ти, як ти?
2022-12-13 19:47:38
18
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута Саме так.
Відповісти
2022-12-16 17:55:55
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Так. Дякую)
Відповісти
2022-12-16 20:40:08
1
Твоя Відьма
👏
Відповісти
2022-12-22 16:24:01
Подобається
Інші вірші поета
Саме такою... Повернутись туди Кохай мене, будь ласка... Знайте, що я у Вас вірю
Інші поети
tata
@tata4u
Hania K.G.
@ArkCrimson
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2884
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11669