Таке кохання - це боляче!

Nadine Tikhonovitch

І хоч завжди готова до бою, І ненавидять друзі та родичі, Не хотіла я бути такою: Моє кохання - це ж боляче!.. Це сльози вночі, страждання, Це море зневаг та образ... Якщо за ту є любов покарання, Покорай мене, Боже, за нас... Мабуть, янгол мій на плечі, Що не чорт, зовсім він забува, І тепер приходить вночі Уві снах найніжніших вона... Якщо є тут місце моєї провини, Покорай скоріше, наш Отче, Я втомилась знущання терпіти - Кохання таке - це ж боляче... Це рими прекрасних сонетів, Це мить найщиріших обійм!.. Сторінки соромливих секретів, Вороги, розставання та біль... І люблю хоч її божевільно, Та бути такою не хочеться! Ми разóм полонені та вільні: Кохання до неї - це боляче!..

2020-08-20 20:35:29

39

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Блакитноока

Дуже гарно!😍

Відповісти

2021-04-20 09:07:06

1

Таня Тайна

Красивое сплетение слов и сильный смысл💚

Відповісти

2021-07-05 03:33:03

1

Nadine Tikhonovitch

Хоч і моя рідна - російська, але українською мені також сподобалося більше, тому він тут уже рік...

Відповісти

2021-07-05 09:20:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1099

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1844