Чи плачеш ти, серце?

Nadine Tikhonovitch

Вечір. Мрія. Самотність... Сон. Забуття... І дощі... Сльози. Моя невгамовність! Чи плачеш ти, серце? Пиши! По сіро-сумних коридорах - Чобітки твої кольору вишні. Мовчання чи тиша? Ікона. Голос. Молитва. Всевишній. Осінь, нарешті... Скляні дерева. Страх. Птахи. Небосхил. Божевілля. Кохання. Венера. Губи... Вії... Немає вже сил! Вечір. Розлука. Чекаю... Геть, години! Мерщій! Коли серце жагою палає, Не плач, мій боле!.. Пиши!

2020-09-27 18:37:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Вероника Рубин

Дуже гарнi, хвилюючi думки.

Відповісти

2020-09-27 18:46:02

Твоя Відьма

Незвично і дійсно хвилюючи...

Відповісти

2020-09-27 20:49:14

Володимир Брама

Оригінально.

Відповісти

2024-07-15 03:30:50

Подобається

Інші вірші поета

Посивілий чоловік Подолані страхи Студентка Кохай мене, будь ласка...

Інші поети

Adaira

@adaira

Виктория Клыкова

@wikky2411

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4907

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2084