"Я — скрізь"
Nadine Tikhonovitch
«Я — скрізь». У кожному дотику, У кожній калюжі із сліз, Зеленим палаючи вогником, Я відчуваю: Ви — скрізь!.. Тьмяніють думки, наче хворі, І не перетнути цю вісь... Я знову задремлю на дворі, Щоби почути це «скрізь». Скрізь. У блакитних туманах, У заснулих пожовклих рядках — Я відчуваю. Та марно Застигає ім'я на губах... «Я — скрізь». На кожному кроці, Граціозно, сміливо, маніжно, У кожному дні, у кожному році — Дійсно, Ви — скрізь! Дивовижно! «Я — скрізь», — сказали й забули, Із пам'яті геть, неначе сміття! А серце бідне, а серце почуло — Зупиніть: це Ваше життя!
2021-03-03 23:02:53
33
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Оксана
@Nadine Tikhonovitch От реально)
Відповісти
2022-10-28 13:00:11
Подобається
Володимир Брама
Пристойний верлібр. Так тримати...
Відповісти
2024-07-15 03:33:00
1
Nadine Tikhonovitch
@Володимир Брама не знаю тільки, де тут верлібр, але дякую)
Відповісти
2024-07-15 19:12:27
Подобається
Інші вірші поета
Грань Гідна лиш ковдра Заберіть з мого серця цей біль! Нещасно-щасливі
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2362
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1926