"Я — скрізь"
Nadine Tikhonovitch
«Я — скрізь». У кожному дотику, У кожній калюжі із сліз, Зеленим палаючи вогником, Я відчуваю: Ви — скрізь!.. Тьмяніють думки, наче хворі, І не перетнути цю вісь... Я знову задремлю на дворі, Щоби почути це «скрізь». Скрізь. У блакитних туманах, У заснулих пожовклих рядках — Я відчуваю. Та марно Застигає ім'я на губах... «Я — скрізь». На кожному кроці, Граціозно, сміливо, маніжно, У кожному дні, у кожному році — Дійсно, Ви — скрізь! Дивовижно! «Я — скрізь», — сказали й забули, Із пам'яті геть, неначе сміття! А серце бідне, а серце почуло — Зупиніть: це Ваше життя!
2021-03-03 23:02:53
33
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Оксана
@Nadine Tikhonovitch От реально)
Відповісти
2022-10-28 13:00:11
Подобається
О Брама
Пристойний верлібр. Так тримати...
Відповісти
2024-07-15 03:33:00
1
Nadine Tikhonovitch
@О Брама не знаю тільки, де тут верлібр, але дякую)
Відповісти
2024-07-15 19:12:27
Подобається
Інші вірші поета
Не відкладати людей Регламент для знеболювального Подолані страхи Парасолька
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16005
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1339