"Я — скрізь"

Nadine Tikhonovitch

«Я — скрізь». У кожному дотику, У кожній калюжі із сліз, Зеленим палаючи вогником, Я відчуваю: Ви — скрізь!.. Тьмяніють думки, наче хворі, І не перетнути цю вісь... Я знову задремлю на дворі, Щоби почути це «скрізь». Скрізь. У блакитних туманах, У заснулих пожовклих рядках — Я відчуваю. Та марно Застигає ім'я на губах... «Я — скрізь». На кожному кроці, Граціозно, сміливо, маніжно, У кожному дні, у кожному році — Дійсно, Ви — скрізь! Дивовижно! «Я — скрізь», — сказали й забули, Із пам'яті геть, неначе сміття! А серце бідне, а серце почуло — Зупиніть: це Ваше життя!

2021-03-03 23:02:53

33

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Оксана

@Nadine Tikhonovitch От реально)

Відповісти

2022-10-28 13:00:11

Подобається

Володимир Брама

Пристойний верлібр. Так тримати...

Відповісти

2024-07-15 03:33:00

1

Nadine Tikhonovitch

@Володимир Брама не знаю тільки, де тут верлібр, але дякую)

Відповісти

2024-07-15 19:12:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

3365

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12498