Маленька жінка
Я також жінка, хоч маленька, Я ніжна, мабуть, і вродлива, Хоч ще і зовсім молоденька, Та відчуваю: не щаслива... Я вірю в мріях ще в любов, Когось закохано чекаю, "Лікую словом" від хвороб — Принаймні люди так казали... А ще казали, що красива, Та й відьмой кликали мене, Хоч запевняли, що єдина... Жінка, жінка я — усе! Та... Біда у тім, що я не сильна, Що моя душа — лише дитя, І настрій серця нестабільний, І я втомилась від життя... Біда у тім, що компліменти Не лікують вже ніяк, Лише зі спогадів моменти — Моя радість... Що, дурня? Та пояснити хіба вдасться, Що ллються сльози та чому? Маленька жінка хоче щастя, А ви штовхаєте в пітьму...
2020-06-12 00:02:47
46
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
дякую
Відповісти
2020-06-12 14:07:02
Подобається
О Брама
Відверто... Надіюсь, мій комплімент Вас все таки вилікує. Не все так трагічно...
Відповісти
2024-07-08 04:22:35
1
Nadine Tikhonovitch
@О Брама чотири роки тому, коли писався вірш, боюся, було краще)
Відповісти
2024-07-11 15:35:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3021
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2282