Наснись, мандруючи Всесвітом...
Nadine Tikhonovitch
Опалені душі вереснем, І вже перезріли лани... А ти, мандруючи Всесвітом, Відвідай ці болісні сни!.. Наснись, хоча би під ранок, Прожени цих нахабних примар! Стань найніжнішим світанком І променем сонця! Без хмар... І думки мої полонені Зігрівайте, місяця очі, Наповнюйте киснем легені... Щоночі, щоночі, щоночі!.. Прийди, хоча б на хвилинку, - Розмалює хай посмішка сни!.. Цілуй оченята, цілуй і сльозинку, Цілуй від плеча, цілуй до стопи... І вилікуй поранені крила - Рукою лагідно торкнись! Віднині ти - найкращий стимул, Але наснись мені, наснись!..
2020-09-07 21:49:00
34
27
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (27)
Синий Демон
Я испытываю оргазм от твоих стихов, Надежда! 🌚🌚🌚
Відповісти
2020-09-10 20:49:44
1
Nadine Tikhonovitch
@Синий Демон О Господи...
Відповісти
2020-09-10 20:57:01
Подобається
Оксана
Ніжно...
Відповісти
2022-10-08 12:02:11
1
Інші вірші поета
Сирена Усе мине! Tutto passerà! Весняне марево Своєю дорогою
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1326
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1914