Наснись, мандруючи Всесвітом...
Nadine Tikhonovitch
Опалені душі вереснем, І вже перезріли лани... А ти, мандруючи Всесвітом, Відвідай ці болісні сни!.. Наснись, хоча би під ранок, Прожени цих нахабних примар! Стань найніжнішим світанком І променем сонця! Без хмар... І думки мої полонені Зігрівайте, місяця очі, Наповнюйте киснем легені... Щоночі, щоночі, щоночі!.. Прийди, хоча б на хвилинку, - Розмалює хай посмішка сни!.. Цілуй оченята, цілуй і сльозинку, Цілуй від плеча, цілуй до стопи... І вилікуй поранені крила - Рукою лагідно торкнись! Віднині ти - найкращий стимул, Але наснись мені, наснись!..
2020-09-07 21:49:00
34
27
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (27)
Синий Демон
Я испытываю оргазм от твоих стихов, Надежда! 🌚🌚🌚
Відповісти
2020-09-10 20:49:44
1
Nadine Tikhonovitch
@Синий Демон О Господи...
Відповісти
2020-09-10 20:57:01
Подобається
Оксана
Ніжно...
Відповісти
2022-10-08 12:02:11
1
Інші вірші поета
Весняне марево 10.12 Коли закінчиться війна Ви є
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14228
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1641