Сумна реальність
Nadine Tikhonovitch
Тривога. Сирена. Теракт. Сумна та звична реальність. О! Відбій тривоги — антракт. Сирена знов — прокидайтесь! Раз. Два. Три. Авіація. Ракети до міста летять. Дзвони знов — радіація? І... Вибух. Чотири. І... П'ять. Всі в укриття! Небезпека! Прильоти таки? ППО? Тут серед осені — спека. Тут миру немає давно. Наступ. Контрнаступ. По колу. Повернемо кожне село! Всі повернуться додому Ворожій навалі на зло!
2022-10-10 12:59:51
24
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
Насправді реальність взагалі сумна, сама по собі. Навіть без врахування війни. Згодна з тобою, але прильоти, тривоги і сирени дійсно дістали вже. Сприймаються як білий шум. #чв
Відповісти
2022-10-17 06:35:58
1
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута трохи заважають, так
Відповісти
2022-10-17 06:37:21
Подобається
Nadine Tikhonovitch
На жаль, ми розуміємо такі вірші і пишемо про це...
Відповісти
2022-10-17 12:53:29
Подобається
Інші вірші поета
Саме такою... Втома Aimer sans Internet Все мине...
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Jibreal Suffrien
@Jibreal_Suffrien
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3915
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2399