Сумна реальність
Nadine Tikhonovitch
Тривога. Сирена. Теракт. Сумна та звична реальність. О! Відбій тривоги — антракт. Сирена знов — прокидайтесь! Раз. Два. Три. Авіація. Ракети до міста летять. Дзвони знов — радіація? І... Вибух. Чотири. І... П'ять. Всі в укриття! Небезпека! Прильоти таки? ППО? Тут серед осені — спека. Тут миру немає давно. Наступ. Контрнаступ. По колу. Повернемо кожне село! Всі повернуться додому Ворожій навалі на зло!
2022-10-10 12:59:51
24
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
Насправді реальність взагалі сумна, сама по собі. Навіть без врахування війни. Згодна з тобою, але прильоти, тривоги і сирени дійсно дістали вже. Сприймаються як білий шум. #чв
Відповісти
2022-10-17 06:35:58
1
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута трохи заважають, так
Відповісти
2022-10-17 06:37:21
Подобається
Nadine Tikhonovitch
На жаль, ми розуміємо такі вірші і пишемо про це...
Відповісти
2022-10-17 12:53:29
Подобається
Інші вірші поета
Україна буде завжди! Не відкладати людей Парасолька Зустрічами нашими...
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Vivian Lin
@dearagony15
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2545