Catherine, sans toi...
Nadine Tikhonovitch
Je peux dire, que j'adore l'automne, Mais je déteste chaque jour sans toi, Et je suis en mauvaise humeur, Et tu sais toujours, pourquoi... Je peux dire, que j'adore la lune, Mais je pleure, je pleure chaque nuit, Je déteste, je déteste chaque minute, Quand je suis sans toi, Catherine... Je peux dire, que j'adore mes amis, Mais ils n'existent pas pour moi, Ils ne jouent pas le rôle dans la vie, Je n'ai pas d'amis et je suis sans toi... Je peux dire, que je suis heureuse - Tu sais, que c'est vrais parfois, Parce que tu es mon amour et ma rose; Je déteste notre monde sans toi...
2020-06-29 21:35:42
42
34
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (34)
Твоя Відьма
@Nadine Tikhonovitch Надя, эта демонская тварь сошла с ума!
Відповісти
2020-08-05 23:06:33
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма я тихо молчу в сторонке
Відповісти
2020-08-05 23:15:04
Подобається
Девочка Призрак
👏👏😭😭
Відповісти
2020-12-03 10:37:52
Подобається
Інші вірші поета
У хмаринці 23.02 — напередодні Чи плачеш ти, серце? Знайте, що я у Вас вірю
Інші поети
Roos
@roos177_
Amareto
@Amareto
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1829
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16443