Не лікуй мене, якщо хворію...

Nadine Tikhonovitch

Не лікуй мене, якщо хворію, Не буди мене, якщо я сплю, Знай: тебе лиш й Україну У цьому Всесвіті люблю... Нехай не вірять незнайомці, Нехай готують катування, Нехай вночі згасає сонце, Подвійним я живу коханням... Ми можем бути всі далеко, Але від цього не втекти: Моє серце — де лелеки, Де зіркам співаєш ти... А сталось так, бо ви єдині, Бо ми усі одне життя, Птах не любить небо синє, Як вас обох кохаю я... Можливо, це й моя провина, Та Бога все ж таки молю За тебе й неньку Україну — Окремий Всесвіт, що люблю...

2022-10-26 19:18:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (17)

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута Розумію, але інколи ж автора несе) Дякую)

Відповісти

2022-11-03 18:20:21

Подобається

Юлія Богута

@Nadine Tikhonovitch мене теж колись несло) розумію

Відповісти

2022-11-03 18:26:09

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута Ох уж ця юність)))

Відповісти

2022-11-03 18:26:32

Інші вірші поета

Кара Біоритми Печуть на тілі... Що б не траплялось у світі

Інші поети

Mimi Meow

@Mimi_meow

Amon Din

@amondin

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2128

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2973