Не лікуй мене, якщо хворію...

Nadine Tikhonovitch

Не лікуй мене, якщо хворію, Не буди мене, якщо я сплю, Знай: тебе лиш й Україну У цьому Всесвіті люблю... Нехай не вірять незнайомці, Нехай готують катування, Нехай вночі згасає сонце, Подвійним я живу коханням... Ми можем бути всі далеко, Але від цього не втекти: Моє серце — де лелеки, Де зіркам співаєш ти... А сталось так, бо ви єдині, Бо ми усі одне життя, Птах не любить небо синє, Як вас обох кохаю я... Можливо, це й моя провина, Та Бога все ж таки молю За тебе й неньку Україну — Окремий Всесвіт, що люблю...

2022-10-26 19:18:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (17)

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута Розумію, але інколи ж автора несе) Дякую)

Відповісти

2022-11-03 18:20:21

Подобається

Юлія Богута

@Nadine Tikhonovitch мене теж колись несло) розумію

Відповісти

2022-11-03 18:26:09

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута Ох уж ця юність)))

Відповісти

2022-11-03 18:26:32

Інші вірші поета

Як ти? Більше нічого не треба! Я граю лише уві снах... Я так втомилась від людей...

Інші поети

Olim

@_Olim_

Momen ali

@momen_ali

Дмитрий Карпин

@dkarpin

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2756

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2331