Надто потрібна
Nadine Tikhonovitch
...все котиться в прірву, усе підкорилось війні, Та знаєш, напевно, ти надто потрібна мені... Надто потрібна, щоб здоровий вмикала я глузд Й шукала собі серед міста нових уже муз. Ти надто потрібна, щоб думать, що скажуть інші, І щоби про тебе мовчали всі мої вірші. Ти надто потрібна, щоби я не змерзла вночі І щоби комусь розказати про те, що мовчить... Надто потрібна, щоби я рахувала гріхи І мене налякали Суд й потойбічні світи. Надто потрібна для цих виправдань і для умов. Надто потрібна, щоб пояснить комусь цю любов. Для того, щоб не чекати, блукаючи у пітьмі, Напевно, це правда: ти надто потрібна мені... Не хочу більше про психів. Не хочу про норми. Ти потрібна цьому нескінченному шторму...
2023-02-11 18:15:51
22
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Суперово
Відповісти
2023-02-11 19:02:48
1
Твоя Відьма
Потрібна, а інше — другорядне.
Відповісти
2023-02-13 21:08:16
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Саме так.
Відповісти
2023-02-13 21:08:33
Подобається
Інші вірші поета
Дві літери Ви є Маленька жінка Дорожче смарагдів
Інші поети
Vita Khut'ko
@vita_khutko
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4988
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985