Надто потрібна

Nadine Tikhonovitch

...все котиться в прірву, усе підкорилось війні, Та знаєш, напевно, ти надто потрібна мені... Надто потрібна, щоб здоровий вмикала я глузд Й шукала собі серед міста нових уже муз. Ти надто потрібна, щоб думать, що скажуть інші, І щоби про тебе мовчали всі мої вірші. Ти надто потрібна, щоби я не змерзла вночі І щоби комусь розказати про те, що мовчить... Надто потрібна, щоби я рахувала гріхи І мене налякали Суд й потойбічні світи. Надто потрібна для цих виправдань і для умов. Надто потрібна, щоб пояснить комусь цю любов. Для того, щоб не чекати, блукаючи у пітьмі, Напевно, це правда: ти надто потрібна мені... Не хочу більше про психів. Не хочу про норми. Ти потрібна цьому нескінченному шторму...

2023-02-11 18:15:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Н Ф

Суперово

Відповісти

2023-02-11 19:02:48

Твоя Відьма

Потрібна, а інше — другорядне.

Відповісти

2023-02-13 21:08:16

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Саме так.

Відповісти

2023-02-13 21:08:33

Подобається

Інші вірші поета

Регламент для знеболювального Неспокій Заберіть з мого серця цей біль! А я не знала...

Інші поети

Elae Marks

@Elae_Marks

Alice Fantomhife

@Alice_Fantomhife

Олександр Чалий

@oleksandr_chaliy

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1750

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6114