Надто потрібна
Nadine Tikhonovitch
...все котиться в прірву, усе підкорилось війні, Та знаєш, напевно, ти надто потрібна мені... Надто потрібна, щоб здоровий вмикала я глузд Й шукала собі серед міста нових уже муз. Ти надто потрібна, щоб думать, що скажуть інші, І щоби про тебе мовчали всі мої вірші. Ти надто потрібна, щоби я не змерзла вночі І щоби комусь розказати про те, що мовчить... Надто потрібна, щоби я рахувала гріхи І мене налякали Суд й потойбічні світи. Надто потрібна для цих виправдань і для умов. Надто потрібна, щоб пояснить комусь цю любов. Для того, щоб не чекати, блукаючи у пітьмі, Напевно, це правда: ти надто потрібна мені... Не хочу більше про психів. Не хочу про норми. Ти потрібна цьому нескінченному шторму...
2023-02-11 18:15:51
22
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Суперово
Відповісти
2023-02-11 19:02:48
1
Твоя Відьма
Потрібна, а інше — другорядне.
Відповісти
2023-02-13 21:08:16
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Саме так.
Відповісти
2023-02-13 21:08:33
Подобається
Інші вірші поета
Те, що для тебе дурниці... Час зберіг тебе... Як ти? Ще боляче...
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5452
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1793