Божевіль
Проблема тут в мені, В моєму нікчемному житті, Усе пройде, ніщо не вічне, Кажуть то тут, то там усі, Воно то й так, та що тут краще, Мучити себе фальшивою посмішкою на лиці? Чи прийняти все як є і плисти по холодній течії? Хто зна, коли це все скінчиться, Можливо завтра все мине, А як кінець усьому лиш примариться? І нестерпна біль мене поглине? Знов і знов казать, Усе пройде, ніщо не вічне? Як мантру це промовлять? Від страждань воно не спасе, Та все лунатиме звідусіль, Усе пройде, ніщо не вічне, Буцімто хтось знає про яку говорить божевіль.
2021-06-24 21:27:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2695
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5718