Божевіль
Проблема тут в мені, В моєму нікчемному житті, Усе пройде, ніщо не вічне, Кажуть то тут, то там усі, Воно то й так, та що тут краще, Мучити себе фальшивою посмішкою на лиці? Чи прийняти все як є і плисти по холодній течії? Хто зна, коли це все скінчиться, Можливо завтра все мине, А як кінець усьому лиш примариться? І нестерпна біль мене поглине? Знов і знов казать, Усе пройде, ніщо не вічне? Як мантру це промовлять? Від страждань воно не спасе, Та все лунатиме звідусіль, Усе пройде, ніщо не вічне, Буцімто хтось знає про яку говорить божевіль.
2021-06-24 21:27:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5336