Ти відьму покохав

Рутенія

Ти відьму покохав на своє лихо, якій кохання зовсім не потрібне. Вона тобі на вухо прошепоче чари стиха; в очах її танцює місяць срібний. І хоч дарує свою ласку і любов, проте словами причаровує лишень. Ти не згадаєш жодних молитов, впиватимешся соком стиглих черешень. Ти відьму покохав — і душу їй віддав, а вона пограється та й кине. Не раз навколішки перед нею упадав, тепер же ти загинеш... Не зможеш приручити відьму-вільну птицю, бо їй незнанні жодні ґрати. Вона злітає на мітлі безстрашно в грозовицю, і годі там її шукати! А сміх дзвінкий луною рознесеться, в твоїй душі погасне сподівання. До тебе більше, друже, не вернеться. А ти без неї не доживеш до рання...

2023-01-14 14:58:45

Інші вірші поета

Зачарована коханням ЖЕРТВА, ЩО СТАЛА ВБИВЦЕЮ Голубка душа Зустрічі діжду

Інші поети

Юля

@illogical

Schüra

@shura_smit

Avrora171717

@Avrora171717

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16372

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3832