Ти відьму покохав
Рутенія
Ти відьму покохав на своє лихо, якій кохання зовсім не потрібне. Вона тобі на вухо прошепоче чари стиха; в очах її танцює місяць срібний. І хоч дарує свою ласку і любов, проте словами причаровує лишень. Ти не згадаєш жодних молитов, впиватимешся соком стиглих черешень. Ти відьму покохав — і душу їй віддав, а вона пограється та й кине. Не раз навколішки перед нею упадав, тепер же ти загинеш... Не зможеш приручити відьму-вільну птицю, бо їй незнанні жодні ґрати. Вона злітає на мітлі безстрашно в грозовицю, і годі там її шукати! А сміх дзвінкий луною рознесеться, в твоїй душі погасне сподівання. До тебе більше, друже, не вернеться. А ти без неї не доживеш до рання...
2023-01-14 14:58:45
4
0
Інші вірші поета
присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО Якби зустрілися ми знову ОДА МОРФЕЮ Зустрічі діжду
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2316
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10395