Суперниці
Рутенія
☠️ І на твоїй могилі я засміюся божевільно. Ти завжди була безсила, закована в кайдани безумства. Розплатою твоєю буде смерть. Ні, не я, а Той, кого ти призвала, тоді в той день, коли його причарувала. Во істину, воздасться всім! Утім! Згорблена тягаром заздрості, осліплена ревністю, ти гучно даєш мені ляпаса. Будь же проклята, за те що торкнулася сили, яка тебе і поїсть. На могилі тричі ворони закрячуть. Твої очі більше світла не побачать. Ти помираєш повільно в пітьмі. Вина не на мені! Не поможе тобі ні Бог, ні Диявол. Ти ж перша порушила правила. Тобі і гинуть в ярмі. А я вознесусь вгору. Зломлена воля, боїшся мене. Так вірно, що відьма, називаєш мене. Проте за твоїм плечем демон сидить. Я з ним говорила — він тебе уб'є. Ти його давно-давним запросила, коли гріх привороту вчинила. І звинувачуєш у магії мене? Безумство до могили тебе доведе. Той демон давить тебе ночами, своїм покрученими руками. Ти проклята злом. Не відмолиш ніколи. Твоя біль — моє слово. Замок. Ключ. Амінь.
2023-04-10 22:23:17
2
0
Інші вірші поета
Якби зустрілися ми знову Зустрічі діжду Нові Єви Не забудемо...
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
972
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012