Суперниці
☠️ І на твоїй могилі я засміюся божевільно. Ти завжди була безсила, закована в кайдани безумства. Розплатою твоєю буде смерть. Ні, не я, а Той, кого ти призвала, тоді в той день, коли його причарувала. Во істину, воздасться всім! Утім! Згорблена тягаром заздрості, осліплена ревністю, ти гучно даєш мені ляпаса. Будь же проклята, за те що торкнулася сили, яка тебе і поїсть. На могилі тричі ворони закрячуть. Твої очі більше світла не побачать. Ти помираєш повільно в пітьмі. Вина не на мені! Не поможе тобі ні Бог, ні Диявол. Ти ж перша порушила правила. Тобі і гинуть в ярмі. А я вознесусь вгору. Зломлена воля, боїшся мене. Так вірно, що відьма, називаєш мене. Проте за твоїм плечем демон сидить. Я з ним говорила — він тебе уб'є. Ти його давно-давним запросила, коли гріх привороту вчинила. І звинувачуєш у магії мене? Безумство до могили тебе доведе. Той демон давить тебе ночами, своїм покрученими руками. Ти проклята злом. Не відмолиш ніколи. Твоя біль — моє слово. Замок. Ключ. Амінь.
2023-04-10 22:23:17
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1739
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1258