Я зненавиділа кохати...
Пощо мені Любов? Вона дарує Біль. Пощо мені Кохання? Гіркий напій! Я радше вип'ю з Чаші Отрути-Зілля... Аби не знать, яке в Любові важке похмілля! Я серце своє закувала в сталь, я більше не приходжу дивитись вдаль. Вдова без втрати мужа. Я в чорних шатах. Мене не вдержать жодні ґрати... Я зненавиділа кохати! О, Смерте! Візьми мій біль. Нехай не ломить в гарячці моє тіло. Я одягну на лик свій маску вміло. І знаку не залишеться, що щось боліло...
2022-10-27 10:04:00
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
😭💔👍 Це щось неймовірне , ніжне й чуттєве.
Відповісти
2022-10-27 14:10:49
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3969
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12433