Я зненавиділа кохати...
Рутенія
Пощо мені Любов? Вона дарує Біль. Пощо мені Кохання? Гіркий напій! Я радше вип'ю з Чаші Отрути-Зілля... Аби не знать, яке в Любові важке похмілля! Я серце своє закувала в сталь, я більше не приходжу дивитись вдаль. Вдова без втрати мужа. Я в чорних шатах. Мене не вдержать жодні ґрати... Я зненавиділа кохати! О, Смерте! Візьми мій біль. Нехай не ломить в гарячці моє тіло. Я одягну на лик свій маску вміло. І знаку не залишеться, що щось боліло...
2022-10-27 10:04:00
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
😭💔👍 Це щось неймовірне , ніжне й чуттєве.
Відповісти
2022-10-27 14:10:49
1
Інші вірші поета
Помста Останній лист... Мавка й Чугайстер Зачарована коханням
Інші поети
آرتِمس
@aurora_hae
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15933
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775