Зустрічі діжду
Сплітаю в коси радість й тугу, сплітаю смуток й втіху. Коли болить, мовчу. Кажу собі:"Ти дихай. Усе мине. Пройде, забудеться і стихне." Самообман. Пам'ять не затихне! Вона ночами явиться думками. І я плету косу тремтливими руками. Десь за селом завиє вовк на місяць срібний. Ніч — це його мати рідна. Сплелась журба з любов'ю сивиною. Я досі згадую і плачу за тобою, мій вірний друже. Я дочекаюся хвилини, коли засну вічним сном у домовині, і ми зустрінемося знову, на небесах. Як добре, що ти не бачиш весь цей жах. Тобі тепер спокійно. А я страждаю, та живу. Сплела косу. Зустрічі діжду...
2023-05-31 03:45:14
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2400
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3205