Зустрічі діжду
Сплітаю в коси радість й тугу, сплітаю смуток й втіху. Коли болить, мовчу. Кажу собі:"Ти дихай. Усе мине. Пройде, забудеться і стихне." Самообман. Пам'ять не затихне! Вона ночами явиться думками. І я плету косу тремтливими руками. Десь за селом завиє вовк на місяць срібний. Ніч — це його мати рідна. Сплелась журба з любов'ю сивиною. Я досі згадую і плачу за тобою, мій вірний друже. Я дочекаюся хвилини, коли засну вічним сном у домовині, і ми зустрінемося знову, на небесах. Як добре, що ти не бачиш весь цей жах. Тобі тепер спокійно. А я страждаю, та живу. Сплела косу. Зустрічі діжду...
2023-05-31 03:45:14
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2157
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11836