---

І знову ніч розворушила в серці Цей тихий сум, гучніший за грозу... І звідки у душі моїй береться Ця ніжність чиста, скраплена в сльозу? І стримане стає ураз нестримним, Шукає вихід крізь віршів рядки... Душа малює на папері рими, Із щирості зриваючи замки... Я говорю з тобою... Хоч без мови, І без листів, без зустрічей, розмов, Лиш у думках... Римоване це слово – Єдиний спосіб висловить любов...

2024-07-24 06:51:37

Інші вірші поета

Вручив мені ти цінний подарунок Моя любов Я крізь потаєну ажурність твого слова... Таємниця доблесного воїна

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Mari Polishchuk

@mariPoli

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3789

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2450