Колись під пісню грому й блискавиць...
Колись під пісню грому й блискавиць
Ти зазирнеш із болем в мої очі,
Бо серед сотень тих веселих лиць
Ніхто в грозу лишатися не схоче...
Колись під пісню грому й блискавиць
Ти з відчаєм молитимешся Богу,
Ти на коліна падатимеш, ниць,
В одну зійдуться раптом всі дороги...
Колись під пісню грому й блискавиць
Почуєш раптом серця свого стукіт...
Згадаєш ніжність ти моїх зіниць,
І як я прагла впасти в твої руки...
Колись під пісню грому й блискавиць
Дзвінком раптовим вирветься надія,
Мов світло серед мороку темниць,
Бо я одна тебе тоді зігрію...
Колись під пісню грому й блискавиць
Тепла мого шукатимеш причали,
Довіриш морок власних таємниць,
І так боятись будеш ти прощання...
Колись під пісню грому й блискавиць
В моїй душі луною біль твій буде,
Бо серед сотень тих звичайних лиць
Твоє єдине буде битись в грудях...
Колись під пісню грому й блискавиць
Я поцілунками зігрію твою душу...
Твій біль зітру на порох до дрібниць,
Й ніхто тоді наш Всесвіт не порушить.
2025-02-20 07:00:51
2
2