Колись під пісню грому й блискавиць...
Колись під пісню грому й блискавиць Ти зазирнеш із болем в мої очі, Бо серед сотень тих веселих лиць Ніхто в грозу лишатися не схоче... Колись під пісню грому й блискавиць Ти з відчаєм молитимешся Богу, Ти на коліна падатимеш, ниць, В одну зійдуться раптом всі дороги... Колись під пісню грому й блискавиць Почуєш раптом серця свого стукіт... Згадаєш ніжність ти моїх зіниць, І як я прагла впасти в твої руки... Колись під пісню грому й блискавиць Дзвінком раптовим вирветься надія, Мов світло серед мороку темниць, Бо я одна тебе тоді зігрію... Колись під пісню грому й блискавиць Тепла мого шукатимеш причали, Довіриш морок власних таємниць, І так боятись будеш ти прощання... Колись під пісню грому й блискавиць В моїй душі луною біль твій буде, Бо серед сотень тих звичайних лиць Твоє єдине буде битись в грудях... Колись під пісню грому й блискавиць Я поцілунками зігрію твою душу... Твій біль зітру на порох до дрібниць, Й ніхто тоді наш Всесвіт не порушить.
2025-02-20 07:00:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Уміла би записувати музику, яка звучала в моїй голові під час читання вірша, то записала б і вислала б у подарунок. Але таке вміння відсутнє... Чудовий мелодійний вірш, такий чуттєвий, з щирими переживаннями 💖
Відповісти
2025-02-20 22:49:20
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея щиро дякую 🥰🫶
Відповісти
2025-02-21 07:40:22
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1414
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2573