Колись під пісню грому й блискавиць...

Колись під пісню грому й блискавиць Ти зазирнеш із болем в мої очі, Бо серед сотень тих веселих лиць Ніхто в грозу лишатися не схоче... Колись під пісню грому й блискавиць Ти з відчаєм молитимешся Богу, Ти на коліна падатимеш, ниць, В одну зійдуться раптом всі дороги... Колись під пісню грому й блискавиць Почуєш раптом серця свого стукіт... Згадаєш ніжність ти моїх зіниць, І як я прагла впасти в твої руки... Колись під пісню грому й блискавиць Дзвінком раптовим вирветься надія, Мов світло серед мороку темниць, Бо я одна тебе тоді зігрію... Колись під пісню грому й блискавиць Тепла мого шукатимеш причали, Довіриш морок власних таємниць, І так боятись будеш ти прощання... Колись під пісню грому й блискавиць В моїй душі луною біль твій буде, Бо серед сотень тих звичайних лиць Твоє єдине буде битись в грудях... Колись під пісню грому й блискавиць Я поцілунками зігрію твою душу... Твій біль зітру на порох до дрібниць, Й ніхто тоді наш Всесвіт не порушить.

2025-02-20 07:00:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Уміла би записувати музику, яка звучала в моїй голові під час читання вірша, то записала б і вислала б у подарунок. Але таке вміння відсутнє... Чудовий мелодійний вірш, такий чуттєвий, з щирими переживаннями 💖

Відповісти

2025-02-20 22:49:20

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Лео Лея щиро дякую 🥰🫶

Відповісти

2025-02-21 07:40:22

Інші вірші поета

Не бийся в шибку вітром несміливим... Я – крадійка миттєвостей щастя... Я відпускати не навчилась зовсім... Малюю знов чарівні Ваші риси

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Ілля Срібний

@aslan_silver

Gray_Raven

@Gray_Raven

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4717

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3384