Колись під пісню грому й блискавиць...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Колись під пісню грому й блискавиць Ти зазирнеш із болем в мої очі, Бо серед сотень тих веселих лиць Ніхто в грозу лишатися не схоче... Колись під пісню грому й блискавиць Ти з відчаєм молитимешся Богу, Ти на коліна падатимеш, ниць, В одну зійдуться раптом всі дороги... Колись під пісню грому й блискавиць Почуєш раптом серця свого стукіт... Згадаєш ніжність ти моїх зіниць, І як я прагла впасти в твої руки... Колись під пісню грому й блискавиць Дзвінком раптовим вирветься надія, Мов світло серед мороку темниць, Бо я одна тебе тоді зігрію... Колись під пісню грому й блискавиць Тепла мого шукатимеш причали, Довіриш морок власних таємниць, І так боятись будеш ти прощання... Колись під пісню грому й блискавиць В моїй душі луною біль твій буде, Бо серед сотень тих звичайних лиць Твоє єдине буде битись в грудях... Колись під пісню грому й блискавиць Я поцілунками зігрію твою душу... Твій біль зітру на порох до дрібниць, Й ніхто тоді наш Всесвіт не порушить.
2025-02-20 07:00:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Уміла би записувати музику, яка звучала в моїй голові під час читання вірша, то записала б і вислала б у подарунок. Але таке вміння відсутнє... Чудовий мелодійний вірш, такий чуттєвий, з щирими переживаннями 💖
Відповісти
2025-02-20 22:49:20
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея щиро дякую 🥰🫶
Відповісти
2025-02-21 07:40:22
1
Інші вірші поета
Сад скам'янілої душі Я відпускати не навчилась зовсім... Втрачене кохання Я люблю без "але" і "тому що"
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2455
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2601