Втрачене кохання
Я так люблю його, що боляче мовчати... І сни ховають в забутті мій біль... Я так люблю його, що хочеться кричати, Й життя на рани знову сипле сіль... Я загубила в ньому свою душу... Тепер як спокій мені віднайти? Хоч знаю, що забути його мушу, Не знаю як цей шлях мені пройти... В пам'яті моїй оживають слова любові І попри біль з посмішкою на вустах згадую нас дурних та божевільних від кохання. Пам'ятаю дзвінкий сміх, посмішку ясно і радості мить. В очах вогонь, а на вустах слова. Та цій казці настав кінець смутний. Ми померли на кінці, хоча це був лише початок. Бурі і не згоди здолали нас, а чи боролись ми ? Погляд пустий, убивчі слова, гіркі сльози – це остання наша мить. Це розлуки болючий смак, після котрої не стало нас. Чується скрип дверей і кроки важкі – це ти пішов у нове буття, полишивши мене на самоті... Тобі серце віддала, а що натомість ? Розбите сердце, спустошена душа і спогади тьмяні... Якби ж мені знайти слова, Що серця би його торкнулись! Я б знов повірила в дива, Я знов щасливо б посміхнулась! Написано в співавторстві з чарівною Сандрою Мей: https://www.surgebook.com/sandramey
2023-08-02 10:26:37
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель
@Хонна спасибі)😊
Відповісти
2023-08-02 10:28:54
1
Н Ф
Надзвичайна любовна лірика😍
Відповісти
2023-08-02 10:46:50
1
Сандрін Iрріель
@Н Ф спасибі ☺️❤️
Відповісти
2023-08-02 10:47:46
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15616
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2222