Втрачене кохання

Я так люблю його, що боляче мовчати... І сни ховають в забутті мій біль... Я так люблю його, що хочеться кричати, Й життя на рани знову сипле сіль... Я загубила в ньому свою душу... Тепер як спокій мені віднайти? Хоч знаю, що забути його мушу, Не знаю як цей шлях мені пройти... В пам'яті моїй оживають слова любові І попри біль з посмішкою на вустах згадую нас дурних та божевільних від кохання. Пам'ятаю дзвінкий сміх, посмішку ясно і радості мить. В очах вогонь, а на вустах слова. Та цій казці настав кінець смутний. Ми померли на кінці, хоча це був лише початок. Бурі і не згоди здолали нас, а чи боролись ми ? Погляд пустий, убивчі слова, гіркі сльози – це остання наша мить. Це розлуки болючий смак, після котрої не стало нас. Чується скрип дверей і кроки важкі – це ти пішов у нове буття, полишивши мене на самоті... Тобі серце віддала, а що натомість ? Розбите сердце, спустошена душа і спогади тьмяні... Якби ж мені знайти слова, Що серця би його торкнулись! Я б знов повірила в дива, Я знов щасливо б посміхнулась! Написано в співавторстві з чарівною Сандрою Мей: https://www.surgebook.com/sandramey

2023-08-02 10:26:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Хонна спасибі)😊

Відповісти

2023-08-02 10:28:54

Н Ф

Надзвичайна любовна лірика😍

Відповісти

2023-08-02 10:46:50

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Н Ф спасибі ☺️❤️

Відповісти

2023-08-02 10:47:46

Інші вірші поета

В душі лишиться жити неповторне... У темряві сумної душі Зіграй мені мелодію любові... Вона покохала його понад міру...

Інші поети

Inked Disaster

@inkeddisaster

MaggieB

@MaggieB

Берніс Кірк

@Berni

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1939

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1702