Океан

У твóї очі страшно зазирати, В них всесвіт загубив свою межу... А я – дивачка... Бо посміла покохати, І тéбе потай в серці бережу. Говорять, дивний ти безмежно І оминають мовчки глибину... А я – дивачка... Зовсім вже необережна – Не повз я пропливаю, а тону... І байдуже, що води заглибокі, І те, що ти – далекий мов зоря... Ти – шторму хвилі... Ти і штилю ніжний спокій. Ти – океан. Ти глибший за моря.

2024-04-08 21:42:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Чудове порівняння 👍

Відповісти

2024-06-24 03:09:54

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Лео Лея ❤️

Відповісти

2024-06-24 04:00:10

Інші вірші поета

Ти наче сонце, що осяяло мій день... В душі лишиться жити неповторне... Згубне кохання Квітне сад за дверцятами серця...

Інші поети

Nana

@mingi

Анастасия

@_stiich

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4745

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2067