В душі лишиться жити неповторне...
Залиштеся найвищою з зірок, Найяскравішим спогадом у серці... Вже впав надії останній листок, Та не засохне почуттів джерельце. Ледь чутно буде вітер шелестіть, На землю упадуть сльозинки з неба... В рядках залишу незабутню мить, Сховать її на денці серця треба. Надія була вигадкою снів, Я дякую за доброту і правду. Співає осінь музику без слів, Я світлий смуток допиваю спрагло... Нехай співає осінь про любов, Нехай застигне сяйвом невимовним, І хай бракує всіх можливих мов, В душі лишиться жити неповторне.
2023-10-02 06:03:50
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей велике дякую, дорога Сандро! 🤗🤗🤗🤗
Відповісти
2023-10-02 06:05:51
1
Lexa T Kuro
Світлий осінній сум! Гарно, щиро, лірично! 👍☀️
Відповісти
2023-10-02 07:26:22
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro дякую, надзвичайно приємно! 🙏❤️
Відповісти
2023-10-02 08:25:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8943
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2122