В нерівному двобої серце й доля...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
В нерівному двобої серце й доля, Цей бій без правил, і нім нема жалю. "Не маєш права ти на власну волю!" "А тобі байдуже, що я люблю!" "Ти божевільне! "- доля нарікала, "А ти жорстока!" - серце їй в отвіт. "Того кого не можна покохало!" "Це так, і він для мене - цілий світ!" В нерівному двобої серце й доля, Розв'яже суперечку тільки час: "Колись я повідомлю ваші ролі - Хто переможе й хто програє з вас..."
2023-03-12 08:28:35
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей 🥰🤗
Відповісти
2023-07-23 16:35:18
1
Lexa T Kuro
Коли мої серце та розум вступають у двобій, я обираю те, що дарує спокій та радість моїй душі). Бо коли шлях мій - душа радіє, коли їй важко - то шлях не мій, і треба йти в інший бік). Так якось... Чудовий вірш! Ви замислитись мене змусили😉🤗☀️ Дякую🙏 Бережіть себе! Нових натхнень 💫🙏💖☀️
Відповісти
2023-08-12 07:12:34
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro спасибі ☺️❤️🤗 Навзаєм! 💗 🌸🌻🌷
Відповісти
2023-08-12 07:15:15
1
Інші вірші поета
Вручив мені ти цінний подарунок Якщо прийду до тебе... В твоїх очах мій Всесвіт помістився... Я крізь потаєну ажурність твого слова...
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2787
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1690