Я – крадійка миттєвостей щастя...

Я – крадійка миттєвостей щастя... Мені б мить, нерозгадану мить, Щоби погляд твій в світу украсти, В тій миттєвості сум розчинить... Я – крадійка миттєвостей щастя... Мені б мить, заборонену мить, Щоб без остраху в очі упасти, В тій безодні себе загубить... Я – крадійка миттєвостей щастя... Ти пробач мені мрій цих жагу, Може, зрештою серцю все ж вдасться Приховати кохання вагу? Я – крадійка миттєвостей щастя. Ні, не зможу я все ж приховать, Хоч би й прагнула того з завзяттям, Що не можу тебе не кохать...

2024-08-10 14:09:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Микола Мотрюк

Гарно...)

Відповісти

2024-08-27 11:05:34

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Микола Мотрюк щиро Вам дякую 🙏

Відповісти

2024-08-27 11:14:00

Микола Мотрюк

@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) )

Відповісти

2024-08-27 11:16:55

Інші вірші поета

Сад скам'янілої душі В нерівному двобої серце й доля... Буває, серцю тісно в тишині Проросла дика квітка у серці

Інші поети

Iryna Markova

@iryna_markova

Анастасія Супрун

@Anastasiia_Suprun

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5521

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12329