Я крізь потаєну ажурність твого слова...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Я крізь потáєну ажурність твого слова Шукала ключ до загадок душі... І зачарована рядками тої мови Зронила серце в вірші-вітражі... Тоді здалось мені, що серцю то лиш сниться І щойно зможе межі віднайти – За мить вже випливе з найглибшої криниці, Й на твердь землі захоче знов зійти... А серце в тóбі заблукало ненароком, І не схотіло твердь шукать земну... Хоч зорі грізні, мов нещадні лжепророки Ще прагли правду видать за брехню... Я опеклась вогнем твоїм, та не зітліла... Навчивсь метелик грітись звіддаля – Щоб не згоріли в полум'ї вразливі крила Крізь вітражі торкається тепла... Вже стерлись мрій сліди, розтанули надії, І серце наче й межі віднайшло, Але ніщо його у світі так не гріє, Як дивне й нерозгадане тепло... Ще крізь віки знайдуть стінопис мого серця, І може розгадає в ньому хтось Моє кохання, що луною там озветься Й твоє ім'я, що в фарбах збереглось.
2025-01-21 03:57:46
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Лише приємні враження від вірша💖
Відповісти
2025-02-07 03:25:06
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея дуже дякую 🥹🤗❤️
Відповісти
2025-02-08 01:38:51
Подобається
Інші вірші поета
Океан Тінь В душі лишиться жити неповторне... У темряві сумної душі
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5695
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4998