Я крізь потаєну ажурність твого слова...
Я крізь потáєну ажурність твого слова Шукала ключ до загадок душі... І зачарована рядками тої мови Зронила серце в вірші-вітражі... Тоді здалось мені, що серцю то лиш сниться І щойно зможе межі віднайти – За мить вже випливе з найглибшої криниці, Й на твердь землі захоче знов зійти... А серце в тóбі заблукало ненароком, І не схотіло твердь шукать земну... Хоч зорі грізні, мов нещадні лжепророки Ще прагли правду видать за брехню... Я опеклась вогнем твоїм, та не зітліла... Навчивсь метелик грітись звіддаля – Щоб не згоріли в полум'ї вразливі крила Крізь вітражі торкається тепла... Вже стерлись мрій сліди, розтанули надії, І серце наче й межі віднайшло, Але ніщо його у світі так не гріє, Як дивне й нерозгадане тепло... Ще крізь віки знайдуть стінопис мого серця, І може розгадає в ньому хтось Моє кохання, що луною там озветься Й твоє ім'я, що в фарбах збереглось.
2025-01-21 03:57:46
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Лише приємні враження від вірша💖
Відповісти
2025-02-07 03:25:06
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея дуже дякую 🥹🤗❤️
Відповісти
2025-02-08 01:38:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1772
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4846