Я буду з тобою вічно, Осінь
Я буду з тобою вічно, Осінь. А ти будь зі мною хоч трохи й досить. Морозити плитку ногами босими. Пити гаряче разами сьомими (чи, може, восьмими). Грітися холодом і, добре, трохи шарфами. Дощ заливає тебе дахами. Дощ закидає тебе листям. А ти сиди, Коло мене, на кріслі. Я дам тобі светра і віскі (як хочеш — какао) Просто сиди. Я почитаю тобі Боднара, під стукіт води і сірих прохожих, таких схожо-несхожих. Ти просто сиди біля мене, Осінь. Я зрòблю усе, чого ти попросиш. Туман заміняє сонце. Ранкове повітря занадто гостре. Я буду з тобою завжди, А ти побуть зі мною хоч трохи. І йди. 19.10.22
2022-10-21 20:55:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лісостеп
🔥гар-но
Відповісти
2022-10-21 20:59:22
Подобається
Оксана Галицька
@Лісостеп дяку-ю 😘
Відповісти
2022-10-21 21:02:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1639
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1674