Я буду з тобою вічно, Осінь
Я буду з тобою вічно, Осінь. А ти будь зі мною хоч трохи й досить. Морозити плитку ногами босими. Пити гаряче разами сьомими (чи, може, восьмими). Грітися холодом і, добре, трохи шарфами. Дощ заливає тебе дахами. Дощ закидає тебе листям. А ти сиди, Коло мене, на кріслі. Я дам тобі светра і віскі (як хочеш — какао) Просто сиди. Я почитаю тобі Боднара, під стукіт води і сірих прохожих, таких схожо-несхожих. Ти просто сиди біля мене, Осінь. Я зрòблю усе, чого ти попросиш. Туман заміняє сонце. Ранкове повітря занадто гостре. Я буду з тобою завжди, А ти побуть зі мною хоч трохи. І йди. 19.10.22
2022-10-21 20:55:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лісостеп
🔥гар-но
Відповісти
2022-10-21 20:59:22
Подобається
Оксана Галицька
@Лісостеп дяку-ю 😘
Відповісти
2022-10-21 21:02:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1395
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514