A brave warrior
shadowlinxxx morgan
I am supposed to be fearless,a brave warrior.I am supposed to show no weakness,only strength.I am supposed to be brave and strong,I am supposed to be unbreakable,I was supposed to be a symbol of strength.Why have I fell in love,with the one person I can not have.I have fallen in love,with the enemy.I have spent my whole life working on a complex plan,and my feelings have got the best of me.She told me,that I was strong for showing weakness and I believed her.she was holding me in her comfort,and she stabbed me in the heart.she knew better,then too think with his heart.I didn't care,because no matter what she did I still loved her ,even when I took my last breath in her arms. Lillian xx P.s we are humans,its okay too show emotion,unless you are an alien.
2020-04-16 13:54:54
34
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
shadowlinxxx morgan
@STELLA RAYMOND thank u 🤞❣
Відповісти
2020-04-16 14:13:17
3
shadowlinxxx morgan
lol how did u know?😂💕
Відповісти
2020-04-18 17:52:52
2
shadowlinxxx morgan
we were joking right😉😂
Відповісти
2020-04-18 18:03:20
2
Інші вірші поета
Heart made of glass Love melody The mask I remember the days/Я помню дапи
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Syram
@Syram
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15664
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10909