You watched my broken heart
shadowlinxxx morgan
I gave you my heart,and you broke it. You watched it shatter into oblivion,because you didn't care.You didn't care because you never truly loved me,you can't walk away from love and that is what you did.You watched me fade away trying to savour the few pieces i had left,but even them you managed to shatter.You watched me fall apart and lose apart of myself every time I thought of you.You walked away, And I'll never forgive you.
2020-03-14 23:20:19
34
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
JENOVA JACKSON CHASE
I felt it...
Відповісти
2020-03-15 12:14:21
1
shadowlinxxx morgan
yes sadly it is of experience that's what inspired me to write the poem and yes the picture is from pinterest😅
Відповісти
2020-03-16 17:08:47
2
shadowlinxxx morgan
@JENOVA JACKSON CHASE yes even for me it's quite touching 😄
Відповісти
2020-03-16 17:09:16
2
Інші вірші поета
Mysterious secrets I am wrong for you... I want to.. Magic:series the flame
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3244
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1707