Come back too me
shadowlinxxx morgan
Your gone,your actually gone.I can't bare the pain of your loss,it eats me alive.Come back,I can't live without you.Please,I can't handle you not being here.My heart cries out for you,every night.there is not a day that goes by,where I don't think about you.It kills me inside,that I never got too say goodbye.I will avenge you,I will make your death a sacrifise so at least you died and it meant something.I am so sorry,that I wasn't there when you needed me most.I turned my back on you,and that guilt will haunt me until the day i die.I am sorry,I am so sorry. Lillian xx This will have a p.2 xx
2020-04-08 17:08:20
40
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
STELLA RAYMOND
@shadowlinxxx morgan yea
Відповісти
2020-04-08 17:18:10
2
JENOVA JACKSON CHASE
Highly curious for part 2... Will comment as a wholeeeeeee...😂😂😂.
Відповісти
2020-04-09 02:32:39
2
shadowlinxxx morgan
@JENOVA JACKSON CHASE k😅💕
Відповісти
2020-04-09 06:54:11
3
Інші вірші поета
Forever Prepare your heart/подготовь свое сердце You/вы I want to..
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1930
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12178