*скорочена версія

ІСТОРЯ СТВОРЕННЯ СВІТУ
     Коли ще не існувало нічого окрім темряви, панувала лише тиша. Аж ось посеред плину безкінечності без часу та простору з'явилось сяйво. Це була зірка Єнма. Спочатку її світло було маленьким і непримітним, але чим далі, тим більшим воно ставало і тим більше порожнечі поглинало. Коли вона не змогла більше збільшуватись, її світло перетворилось на білий блискучий пилок, що не летів і не падав - чиста магія. Сама ж стала знову крихітною. Через деякий час Єнма випустила п'ять довгих променів - народилось п'ять верховних богинь. Богиня вірності Фіде, богиня свободи Елефтерія, богиня родини Когена, богиня мудрості Мента і богиня мрій Вертімена. Єнма стала для них священним храмом.
     Довкола було безмежно багато порожнього місця, тож вони вирішили створити там життя - світи. Кожен з них був прекрасним, досконалим та унікальним. Кожен був напів водою і напів сушею. Кожен мав своє сонце, свій місяць та зорі. Там і рослини росли, і жили звірі, і літало різне птаство, і плавали риби. Панувала гармонія, за якою богині щодня спостерігали.

ІСТОРІЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЮДЕЙ
     Одного разу богиня Когена нашептала іншим, щоб вони разом створили зі згустків магії собі синів та дочок. Так і сталось. Фіде породила богиню покори Обедієн і богиню довіри Оттаму. Елефтерія породила богиню справедливості Юстару, бога сміливості Валора і бога гордості Прайкера. Вертімена породила бога творчості Етрета, богиню щедрості Дорію і богиню вдячності Влакею. Мента породила бога совісті Сінедіса, бога правди Алітея, богиню стратегії Беллію і богиню працьовитості Сахаму. Когена ж породила собі тільки одну доньку - богиню любові Агаппе.
     І пустили верховні п'ять богинь своїх дітей по п'яти світах бродити. Самі ж пішли спочивати у свій храм з сяючого каменю, на який перетворилась зірка Єнма. І ходили, бродили діти богинь, думали, що в подарованих ним світах не вистало. Звірям, птахам та рибам було байдуже на їхню силу й могутність. Молоді боги і богині бажали, щоб світи населяли ті, хто буде потребувати їхню допомогу. Тож спільними зусиллями вони створили з сяйва зірки Єнми та чистої магії собі подібних - людей.
     Тойдішні часи стали найкращими в історії людства. Не було війн, не було чвар.  Всі довіряли один одному, допомагали навіть незнайомцям у скруті, ніхто не знав, що таке брехня, кожен трудився на славу собі, своїй сім'ї та народу, кожен був щедрим і добрим в душі та серці.

ПРО ТЕ, ЯК БОГИ ЗАБАЖАЛИ ЖИТИ ЖИТТЯМ СМЕРТНИХ
     Згодом доньки й сини верховних богинь почали сумувати по власним сім'ям - по сім'ям, яких не мали. Вони бажали звичайного життя, як у смертних, але вони не вміли закохуватись. Їх не наділили таким даром.
     Тому богиня любові Агаппе, донька богині родини - Когени, зійшла з небес у один з п'яти світів, щоб зачарувати ягоди, які їй дуже засмакували, коли вперше ступила на землю і вперше їх скуштувала. Чарівні червоні ягоди вона принесла іншим богам та богиням. Мовляла, що той, хто з'їсть бодай один цей маленький плід, закохається. Усі з радістю підлягли спокусі. Усі крім Обедієн, Оттами і Влакеї, що не бажали земних клопотів.
     Інші ж бажали дітей. Так і народились богиня боягузтва Лахтета - донька Юстари і Сінедіса, бог жадібності Філіаргір і бог самолюбства Періфан - сини Прайкера і Агаппе, богиня жорстокості Круата і бог хитрості Норат - діти Валора і Беллії, богиня балакучості Еффрадея - донька Алітея і Дорії, богиня заздрості Невідія - донька Сахами і Етрета, бог лінощів Зерпе і бог егоїзму Толехас - сини Лахтети і Нората, бог брехні Пасем - син Нората і Еффрадеї.
     З кожним новонародженим людство змінювалось. Стали жорстокими, брехливими і заздрісними. Мир, який панував усіма п'ятьма світами враз пустив глибокі тріщини і розлетівся вщент, як звичайне скло.
     Коли про це дізнались інші верховні богині, мати Агаппе - Когена - змушена була покарати свою нерозумну доньку. Вона відібрала її тіло і закувала душу всередині високої гори, щоб Агаппе більше не змогла наробити дурниць. Над тією горою завжди нависає темна хмара, що завжди проливає рясний дощ - сльози туги матері по єдиній доньці. Але Когена не змогла закувати голос Агаппе. Тому закохані у своїх снах досі можуть почути її шепіт. Ту гору люди назвали плакучою, а ягоди - ягодами кохання. Вони стали частиною багатьох свят та ритуалів, зокрема весільних урочистостей.