Не сумуй

Зверни хоч трошечки уваги Мені прошу так необхідна І я без неї все нудьгую , Як ніби без глотка повітря Я так буває досить груба І мила все це одночасно , Але в одному лиш недуга , Що мені ти став так необхідним Не знаю може не нормально І я стаю все приставуча Зі мною вперше й не останнє , Що хочу просто бути другом . Ти не сумуй ,будь сильним завжди , Бо я буду як твоя сила Писати вірші як рахунки На твої сумні, тихі тижні

2024-11-18 09:17:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Честер Фінч

Чудова лірика, яка надихає❤️

Відповісти

2024-11-23 23:02:19

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Честер Фінч дякую 🥰❤️

Відповісти

2024-11-24 19:52:29

Інші вірші поета

Волі сила " Сладкий сон " Просто полюбить себе Сподівання затиші

Інші поети

Helen Roo

@Helen_Roo

kamilionus_

@kamilionus_

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2347

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1306