Границя вічного
Якщо задуматись ось так, спокійно, Без шуму сірої буденності: Чи чекає нас щось вічне? Чи тихо почорніють кості? Чи буде завжди сонце на небі, без зміни на лиху темінь? Чи дерево впиратиметься на лобі, А вище — гранітний камінь. Чи будеш ти у білій сукні, Босими ногами на полі із маку? Чи у класичному чорному костюмі, А квіти лиш вінок із пластику. Чи будуть на арфі грати ангели, Чи Айхі битиме гучно по сістрі? Або живі читатимуть свої новели, А музика — звуки маршу гострі.
2020-04-04 16:02:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5188
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2918