Границя вічного
Якщо задуматись ось так, спокійно, Без шуму сірої буденності: Чи чекає нас щось вічне? Чи тихо почорніють кості? Чи буде завжди сонце на небі, без зміни на лиху темінь? Чи дерево впиратиметься на лобі, А вище — гранітний камінь. Чи будеш ти у білій сукні, Босими ногами на полі із маку? Чи у класичному чорному костюмі, А квіти лиш вінок із пластику. Чи будуть на арфі грати ангели, Чи Айхі битиме гучно по сістрі? Або живі читатимуть свої новели, А музика — звуки маршу гострі.
04.04.2020
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1517
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1548