Біль
Скрипить в дворі іржава хвіртка, Луною котиться нещадний крик, На гойдалці застрягла ще мала дитина, Їй ніхто не допоміг. Трава, що колись була зелена, Пофарбувалася в багряно-темний. Кільце лежить - навіки наречена , Мій біль далеко не даремний. Несу сувій, малюю лиця Малюю чорну пустоту, Малюю тих, хто не побачить сонця, Хапаю сльози на льоту. І буде дощ, і буде сніг, І будуть сльози на очах, І замість жалю буде щирий сміх, І будуть зорі по ночах.
2023-04-12 08:19:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12474
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8369